ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

Производство № 2/235/562/21
Дело № 235/277/21
решение
именем украины

19 февраля 2021 г.. Покровск


Красноармейский районный суд Донецкой области
в составе: председательствующего судьи [Н.] г.в.
с участием секретаря [О.] в.в.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в порядке упрощенного искового производства без вызова сторон дело по иску лицо_1 к гп «Угольная компания« Краснолиманская »о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,

в:

В январе 2021 особа_1 обратился в суд с иском к Государственному предприятию «Угольная компания« Краснолиманская »(далее гп« ук «Краснолиманская ») о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
В обоснование исковых требований указал, что состоял в трудовых отношениях с ответчиком с 15.12.1997р. по 14.04.2020р., уволен по п.1 ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию.
В день увольнения ответчик провел с ним окончательного расчета, в связи с чем в день подачи иска образовалась задолженность по заработной плате в размере 107 601, 58 грн за период: декабрь 2019 апрель 2020 года.
Просил взыскать с ответчика в свою пользу средний заработок за задержку расчета при увольнении за период с 15.04.2020 года по день принятия решения суда.
В установленный судом срок ответчик предоставил отзыв, в котором сослался на то, что не признает исковые требования, считая их безосновательными и необоснованными по следующим основаниям. Исковые требования о взыскании в пользу истца задолженности по заработной плате является без основанийими, поскольку увольнение истца по собственному желанию осуществляется в полном соответствии с нормами действующего законодательства. Истцу в качестве сумм, подлежащих уплате при увольнении, было начислено: по 12.2019 года после обязательных удержаний к уплате 17 573, 44 грн; по 01.2020 года после обязательных удержаний к уплате 4 893, 23 грн; по 02.2020 года после обязательных удержаний к уплате 10 933, 32 грн; по 03.2020 года после обязательных удержаний к уплате 12 860, 03 грн; по 04.2020 года посля обязательных удержаний к уплате 61 341, 56 грн, всего 107 601, 58 грн. Справки, выданные гп «ук« Краснолиманская », предоставленные истцом в качестве доказательства невыплаты ответчиком заработной платы истцу, свидетельствуют лишь о начисленных размеры заработной платы, и не несут в себе каких либо доказательственное значение по их выплате или невыплате. Каких либо других доказательств в подтверждение невыплаты заработной платы истцом не предоставлено. Кроме того, ответчик соглашается с тем, что представление истцом искав гп «ук« Краснолиманская »о взыскании задолженности по заработной плате можно считать надлежащим обращением уволенного работника с требованием о расчете. 14.04.2020 года истцу в соответствии с требованиями части 1 статьи 43 КЗоТ Украины п.п.2.26, 2.27, ч.2 Инструкции «о порядке ведения трудовых книжек работников», утвержденной приказом Минтруда Украины, Минюста Украины, Минсоцзащиты Украины от 29.07. 93 г.. № 58, была выдана трудовая книжка. В день увольнения истец получил на руки трудовую книжку в отделе кадров предприятия, после чего должен был обратиться в кассу бухгалтерии с письменным заявлением для полного расчета. Но по неизвестным причинам истец в бухгалтерию не обратился и окончательный расчет, надлежащим образом был начислен в день его освобождения, не получил. Не обращался он к бухгалтерии предприятия или к руководству предприятия с требованием о расчете и в дальнейшем. В заявлении, приказе об увольнении от 25.01.2020 года требования об окончательном расчете тожеимеет. Последний день работы истца 14.04.2020 (3 смена), что подтверждается справкой из отдела контрольного табеля (вкт) от 22.01.2021 года. Истец, обращаясь в суд с иском, не указал, что обращался с требованием о проведении о расчете 14.04.2020 года, и ни одного доказательства в подтверждение указанного обстоятельства не оказывает. Представителем ответчика 18.01.2021 года в помещении суда получено постановление об открытии производства, копию искового заявления и приложенных к нему материалов с Дотрианням ст.190 гпк Украины. Предприятием был проведен расчет среднего заработка истца в соответствии с постановлением кму № 100 Среднедневной заработок истца составляет за последние 2 месяца 756, 45 грн. При таких обстоятельствах, ответчик считал, что период задержки расчета выплат, причитающихся работнику при увольнении, следует считать со дня получения представителем ответчика копии искового заявления 19.01.2021 года (дата, когда ответчику стало известно о требовании истца). На сегодняшний день наГП «ук« Краснолиманская », как и на многих угледобывающих предприятиях региона, сложилась сложная финансово экономический ситуация, повлекшая простой на предприятии, начиная с 19.12.2019 года, о чем издан приказ от 19.12.2019 года № 875. На время простоя к работе привлекаются только работники, которые должны быть задействованы в работах по поддержанию жизнедеятельности предприятия, а именно работоспособности горно шахтного оборудования, предупреждения затопления горных выработок и тому подобное. На момент увольнения позивач знал, в каком тяжелом финансовом состоянии находится предприятие. Ситуация дополнительно усугубляется объявлением карантина с целью предотвращения распространения на территории Украины коронавируса covid 19. Статьей 617 гк Украины предусмотрено, что лицо, нарушившее обязательство, освобождается от ответственности за нарушение обязательства, если докажет, что это нарушение произошло вследствие случая или непреодолимой силы. Итак, непреодолимой силой является чрезвычайная и неотвратимая внешнее событие, полностьюосвобождает от ответственности лицо, нарушившее обязательство, если только последняя не могла ее предсказать или предусмотрела но не могла ее предотвратить, и это событие нанесло убытков. Согласно ч.2 ст.14 1 Закона Украины «о торгово промышленных палатах в Украине» форс мажорными обстоятельствами (обстоятельствами непреодолимой силы) является чрезвычайные и неотвратимые обстоятельства, объективно невозможным исполнение обязательств, предусмотренных условиями договора ( контракта, соглашения и т.п.), обязанностей по законодаУчим и другими нормативными актами, а также вызванные исключительными погодными условиями и стихийными бедствиями и т.п., а именно эпидемия, другие стихийные бедствия и т.п..
Вместе с тем при рассмотрении данного дела необходимо принять во внимание и такие обстоятельства, которые не по вине предприятия возникла непреодолимая сила, понимаемая как чрезвычайное и неотвратимое при данных условиях событие (форс мажорное обстоятельство как вынужденный простой на предприятии). Учитывая очевидную несопоставимость заявленных к взысканию сумм среднего заработка си установленным размером задолженности, характером этой задолженности, ответчик считал справедливым, соразмерным и таким, что отвечать обстоятельствам этого дела, которые имеют юридическое значение, и приведенным выше критериям, определения размера ответственности ответчика за просрочку ним надлежащих при увольнении истца выплат, чтобы суд определил как компенсационный характер, а не карательную функцию для ответчика. Поэтому для предотвращения превращению ответственности ответчика в карательную санкциюответчик просил уменьшить размер возмещения, предусмотренного статьей 117 КЗоТ Украины.
Исследовав материалы дела, суд считает, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Истец находился в трудовых отношениях с гп «ук« Краснолиманская »с 15 декабря 1997 (приказ № 1286 / к от 15.12.1997р.) По 14 апреля 2020 (приказ № 425 / к от 14.04.2020р.), Освобожден по ст .38 КЗоТ Украины по собственному желанию в связи с выходом на пенсию по возрасту (а.с.5 6).
Конституцией Украины гарьантуеться право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже выдающейся законом.
Согласно ст.94 КЗоТ Украины, ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Размер заработной платы зависит от сложности и условий выполняемой работы, профессионально деловых качеств работника, результатов его труда и хозяйственной действиельности предприятия, учреждения, организации и максимальным размером не ограничивается.
Согласно ст.115 КЗоТ Украины, ст.24 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов представителями, избраннымии уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне.
Размер заработной платы за первую половину месяца определяется коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным орГаном первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не меньше оплаты за фактически отработанное время из расчета тарифной ставки (должностного оклада) работника.
Заработная плата работникам за все время ежегодного отпуска выплачивается не позднее чем за три дня до начала отпуска.
Согласно справки гп «ук« Краснолиманская »№ 2013 от 29.12.2020р. задолженность по выплате заработной платы перед особа_1 составляет по декабрь 2019 апрель 2020 107 601, 58 грн после удержания обязательных налогов и сборов (а.с.7)
Доказательств того, что задолженность по заработной плате выплачена истцу ответчиком суду предоставлено не было.
При таких обстоятельствах суд приходит к выводу о том, что право истца на получение заработной платы было возбуждено ответчиком и подлежит защите судом путем взыскания задолженности по заработной плате по период: декабрь 2019 апрель 2020 году в сумме 107 601, 58 грн удержания налогов и других обязательных платежей.
В соответствии с п.2 ч.1 ст.430 гпк Украины решение суда о присуждении работнику заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах заработной платы за один месяц апрель 2020 году в сумме 61 341, 56 грн удержания налогов и других обов` языковых платежей.
Часть 1 ст.47 КЗоТ Украины обязывает собственника или уполномоченный им орган в день увольнения видаты работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
О начисленных суммах, причитающихсяработнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в указанном в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Статьей 117 КЗоТ Украины предусмотрена ответственность за задержку расчета при увольнении. Так, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихсяуволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета (ч.1). При наличии спора о размерах причитающихся работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу трудаивника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора (ч.2).
Как указано в п.20 постановления Пленума Верховного Суда Украины «о практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 от 24.12.1999р., Установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работник не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, коды же вин в этот день был на работе на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Истец в день увольнения работал, что подтверждаетсясправкой о отметки истца от 22.01.2021р. Итак ответчик обязан был при увольнении истца выплатить все суммы, причитающиеся ему в день увольнения, в связи с чем подлежит гражданской ответственности, предусмотренной ст.117 КЗоТ Украины в виде взыскания среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
Согласно справки гп «ук« Краснолиманская »№ 2012 от 29 декабря 2020г. среднедневной заработок особа_1, который работал на гп «ук« Краснолиманская », рассчитанный согласнов постановления кму № 100 от 08.02.1995р., составляет 756, 45 грн. (а.с.8)
Итак, средний заработок за время задержки расчета при увольнении, который должен оплатить ответчик в пользу истца за период с 15 апреля 2020 по 19 февраля 2021, составляет 158 098, 05 грн (756, 45 грн х 209 рабочих дня), где 756 45 грн среднедневной заработок истца на предприятии, 209 дней количество рабочих дней задержки выплаты заработной платы, с удержанием из этой суммы налогов и других обязательных платежов и оснований для уменьшения этой суммы суд не усматривает.
Вместе с тем, общими принципами гражданского законодательства является справедливость, добросовестность и разумность. Исходя из этих принципов, суд при определенных условиях может уменьшить размер возмещения, предусмотренного статьей 117 КЗоТ.
Уменьшая размер возмещения, определенный исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии со статьей 117 КЗоТ, необходимо учитывать:
размер просроченной задолженностиработодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором;
период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм;
вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественныхпотерь работника;
иные обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Соответствующие выводы изложены в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 26.06.2019 по делу № 761/95 84/15 ц).
Таким образом, поскольку истец обращувся в суд 19 января 2021, то есть через десять месяцев после освобождения, суд пришел к выводу о целесообразности уменьшения взыскании среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении, соответствующий обстоятельствам этого дела, которые имеют юридическое значение и приведенным выше критериям, и взыскать с ответчика в пользу истца средний заработок за несвоевременный расчет при увольнении в размере 80 000, 00 грн.
Исходя из содержания ст.14 1 Закона Украины «о торгово промышленных пСалат в Украине »форс мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) свидетельствуют торгово промышленная палата Украины и уполномоченные им региональные торгово промышленные палаты, которые выдают сертификаты о таких обстоятельствах.
Согласно ч.1 ст.81 гпк Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Доказательств установления Торгово промышленной палатой Украины форс мажорных обстоятельств на гп «ук« Краснолиманское »ответчиком представлено не было, в связи с чем, основания, на которые ссылается ответчик в отзыве, не могут быть отнесены к таковым.
Согласно ч.1 ст.141 гпк Украины судебный сбор возлагается на ответчика, а уплаченный при обращении в суд судебный сбор подлежит возмещению истцу пропорционально удовлетворенной части исковых требований.
С учетом указанных требований закона, процент довольных судом исковых требований по иску составляет 50, 60%, из расчета 158 098, 05 грн 100%, 80 000грн х%, Х = 80000 грн. х 100%: 158 098, 05 грн.
Таким образом, подлежит взысканию с ответчика в пользу истца понесенные им по делу судебные расходы по уплате государственной пошлины пропорционально размеру удовлетворенных требований в сумме 459, 45 грн, из расчета 50, 60% х 908 грн: 100%.
Согласно ст.ст.47, 94, 115 117 КЗоТ Украины, ст.ст. 1, 24 Закона Украины «Об оплате труда», руководствуясь ст.ст.4, 19, 81, 141, 263 265, 430 гпк Украина, суд
решил:

Иск особа_1 (адреса_1 рнокпп номер_1) к гп «Угольная компания« Краснолиманская »(г.. Родинское Донецкой области, улица Победы, 9, код егрпоу 31599557) о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить .
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период: декабрь 2019 апрель 2020в сумме 107 601 (ста семи тысяч шестьсот одной) гривны 58 копеек без удержания из этой суммы налогов и других обязательных платежей, средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 15 апреля 2020 по 19 февраля 2021 в сумме 80000 (восьмидесяти тысяч) рублей с удержанием из этой суммы налогов и других обязательных платежей, на возмещение уплаченного судебного сбора 459 (четыреста пятьдесят девять) рублей 45 копеек.
В остальной части иска отказать.
взыщуты из Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в доход государства судебный сбор в размере 908 (девятьсот восьми) рублей.
Допустить немедленное исполнение судебного решения в части присуждении выплаты заработной платы за апрель 2020 году в сумме 61 341 (шестидесяти одной тысячи трехсот сорока одной) гривен 56 копеек без удержания налогов и других обязательных платежей.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного рассмотрения.
Решение суда может быть обжаловано в апелляционном порядке участниками дела, а также лицами, которые не принимали участия в деле, если суд решил вопрос об их правах, свободах, интересах и (или)обязанности полностью или частично в Донецкий апелляционный суд через Красноармейский районный суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его составления.
Участник дела, которому решение не было вручено в день его составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему решения суда.
Срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам, кромеслучаев, указанных в части второй статьи 358 гпк Украины.
Согласно п.3 раздела хii «Заключительные положения» гпк Украины в редакции Закона Украины «о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины о ходе процессуальных сроков во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid 19)» № 731 их от 18.06.2020 года во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавируснои болезни (covid 19), суд по заявлению участников дела и лиц, не участвовавших в деле, если суд решил вопрос об их правах, интересы и (или) обязанности (при наличии у них права на совершение соответствующих процессуальных действий, предусмотренных настоящим Кодексом), восстанавливает процессуальные сроки, установленные нормами настоящего Кодекса, если признает причины их пропуска уважительными и такими, обусловленные ограничениями, введенными в связи с карантином. Суд может восстановить соответствующий срок как до, так и писля его окончания. Суд по заявлению лица продолжает процессуальный срок, установленный судом, если невозможность совершения соответствующей процессуальной действия в определенный срок обусловлена ​​ограничениями, введенными в связи с карантином.



Судья в. [Н.]
























ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:


Провадження № 2/235/562/21
Справа № 235/277/21
рішення
іменем україни

19 лютого 2021 року м. Покровськ


Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого – судді [Н.] г.в.
за участю секретаря [О.] в.в.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

У січні 2021 року особа_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі – дп «вк «Краснолиманська») про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 15.12.1997р. по 14.04.2020р., звільнений за п.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням.
В день звільнення відповідач не провів із ним остаточного розрахунку, у зв`язку з чим на день подачі позову утворилась заборгованість із заробітної плати у розмірі 107 601, 58 грн за період: грудень 2019 року – квітень 2020 року.
Просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 15.04.2020 року по день ухвалення рішення суду.
У встановлений судом строк відповідач надав відзив, в якому послався на те, що не визнає позовні вимоги, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав. Позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі є безпідставними, оскільки звільнення позивача за власним бажанням здійснено у повній відповідності до норм чинного законодавства. Позивачу в якості сум, що підлягають сплаті при звільненні, було нараховано: за 12.2019 року після обов`язкових утримань до сплати 17 573, 44 грн; за 01.2020 року після обов`язкових утримань до сплати 4 893, 23 грн; за 02.2020 року після обов`язкових утримань до сплати 10 933, 32 грн; за 03.2020 року після обов`язкових утримань до сплати 12 860, 03 грн; за 04.2020 року після обов`язкових утримань до сплати 61 341, 56 грн, всього 107 601, 58 грн. Довідки, видані дп «вк «Краснолиманська», надані позивачем в якості доказу невиплати відповідачем заробітної плати позивачеві, свідчать лише про нараховані розміри заробітною плати, та не несуть в собі будь якого доказового значення щодо їх виплати чи невиплати. Будь яких інших доказів на підтвердження невиплати заробітної платні позивачем не надано. Крім того, відповідач не погоджується про те, що подання позивачем позову до дп «вк «Краснолиманська» про стягнення заборгованості із заробітної плати можна вважати належним зверненням звільненого працівника з вимогою про розрахунок. 14.04.2020 року позивачу відповідно до вимог частини 1 статті 43 КЗпП України п.п.2.26, 2.27, ч.2 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Мінпраці України, Мін`юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58, була видана трудова книжка. В день звільнення позивач отримав на руки трудову книжку у відділі кадрів підприємства, після чого повинен був звернутися до каси бухгалтерії з письмовою заявою для повного розрахунку. Але з невідомих причин позивач до бухгалтерії не звернувся та остаточний розрахунок, який належним чином був нарахований на день його звільнення, не отримав. Не звертався він до бухгалтерії підприємства або до керівництва підприємства з вимогою про розрахунок і в подальшому. В заяві, наказі про звільнення від 25.01.2020 року вимоги про остаточний розрахунок теж немає. Останній день праці позивача 14.04.2020 (3 зміна), що підтверджується довідкою з відділу контрольного табелю (вкт) від 22.01.2021 року. Позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, не зазначив, що звертався з вимогою про проведення про розрахунок 14.04.2020 року, та жодного доказу на підтвердження зазначеної обставини не надає. Представником відповідача 18.01.2021 року в приміщенні суду отримано ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів з дотриманням ст.190 цпк України. Підприємством було проведено розрахунок середнього заробітку позивача у відповідності до постанови кму № 100. Середньоденний заробіток позивача складає за останні 2 місяці 756, 45 грн. За таких обставин, відповідач вважав, що період затримки розрахунку виплат, належних працівникові при звільненні, слід вважати з дня отримання представником відповідача копії позовної заяви – 19.01.2021 року (дата, коли відповідачу стало відомо про вимогу позивача). На сьогоднішній день на дп «вк «Краснолиманська», як і на багатьох вугледобувних підприємствах регіону, склалася складна економічно фінансова ситуація, яка спричинила простій на підприємстві, починаючи з 19.12.2019 року, про що виданий наказ від 19.12.2019 року № 875. На час простою до роботи залучаються лише працівники, які мають бути задіяні у роботах з підтримки життєдіяльності підприємства, а саме роботоспроможності гірничошахтного устаткування, попередження затоплення гірничих виробок тощо. На момент звільнення позивач знав, в якому важкому фінансовому стані знаходиться підприємство. Ситуація додатково погіршується оголошенням карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу covid 19. Статтею 617 цк України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків. Відповідно до ч.2 ст.14 1 Закону України «Про торгово промислові палати в Україні» форс мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом тощо, а саме епідемія, інші стихійні лиха тощо.
Разом із тим при розгляді даної справи необхідно взяти до уваги і такі обставини, що не з вини підприємства виникла непереборна сила, що розуміється як надзвичайна і невідворотна за даних умов подія ( форс мажорна обставина як вимушений простій на підприємстві). З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, відповідач вважав справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат, щоб суд визначив як компенсаційний характер, а не каральну функцію для відповідача. Тому для запобігання перетворенню відповідальності відповідача на каральну санкцію відповідач просив зменшити розміру відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Позивач перебував у трудових відносинах з дп «вк «Краснолиманська» з 15 грудня 1997 року (наказ № 1286/к від 15.12.1997р.) по 14 квітня 2020 року (наказ № 425/к від 14.04.2020р.), звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком (а.с.5 6).
Конституцією України гарантується право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначної законом.
Згідно ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Згідно довідки дп «вк «Краснолиманська» № 2013 від 29.12.2020р. заборгованість з виплати заробітної плати перед особа_1 складає за грудень 2019 року – квітень 2020 року 107 601, 58 грн після утримання обов`язкових податків та зборів (а.с.7)
Доказів того, що заборгованість по заробітній платі виплачена позивачу відповідачем суду надано не було.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що право позивача на отримання заробітної плати було порушено відповідачем і підлягає захисту судом шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі за період: грудень 2019 року – квітень 2020 року в сумі 107 601, 58 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.430 цпк України рішення суду про присудження працівникові виплати заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах заробітної плати за один місяць квітень 2020 року в сумі 61 341, 56 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Частина 1 ст.47 КЗпП України зобов`язує власника або уповноважений ним орган в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1). При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч.2).
Як зазначено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999р., установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коди ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Позивач у день звільнення працював, що підтверджується довідкою про відмітки позивача від 22.01.2021р. Отже відповідач зобов`язаний був при звільненні позивача виплатити всі суми, що йому належать, у день звільнення, у зв`язку з чим підлягає цивільній відповідальності, що передбачена ст.117 КЗпП України у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Згідно довідки дп «вк «Краснолиманська» № 2012 від 29 грудня 2020р. середньоденний заробіток особа_1 , який працював на дп «вк «Краснолиманська», розрахований згідно постанови кму № 100 від 08.02.1995р., становить 756, 45 грн.(а.с.8)
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який повинен сплатити відповідач на користь позивача за період з 15 квітня 2020 року по 19 лютого 2021 року, становить 158 098, 05 грн (756, 45 грн х 209 робочі дні), де 756, 45 грн – середньоденний заробіток позивача на підприємстві, 209 днів – кількість робочих днів затримки виплати заробітної плати, з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів і підстав для зменшення цієї суми суд не вбачає.
Разом з тим, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Виходячи з цих принципів, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП.
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП, необхідно враховувати:
розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/95 84/15 ц).
Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду 19 січня 2021 року, тобто через десять місяців після звільнення, суд дійшов висновку, про доцільність зменшення стягнення суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в розмірі 80 000, 00 грн.
Виходячи зі змісту ст.14 1 Закону України «Про торгово промислові палати в Україні» форс мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчують торгово промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово промислові палати, які видають сертифікати про такі обставини.
Згідно ч.1 ст.81 цпк України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів встановлення Торгово промисловою палатою України форс мажорних обставин на дп «вк «Краснолиманське» відповідачем надано не було, у зв`язку з чим, підстави, на які посилається відповідач у відзиві, не можуть бути віднесені до таких.
Згідно ч.1 ст.141 цпк України судовий збір покладається на відповідача, а сплачений при зверненні до суду судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу пропорційно задоволеної частини позовних вимог.
З урахуванням вказаних вимог закону, процент задоволених судом позовних вимог за позовом становить 50, 60%, з розрахунку 158 098, 05 грн – 100%, 80 000грн – х%, х = 80 000 грн. х 100% : 158 098, 05 грн.
Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 459, 45 грн, з розрахунку 50, 60% х 908 грн : 100%.
Відповідно до ст.ст.47, 94, 115 117 КЗпП України, ст.ст.1, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263 265, 430 цпк України, суд,

вирішив:

Позов особа_1 ( адреса_1 , рнокпп номер_1 ) до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (м. Родинське Донецької області, вулиця Перемоги, 9, код єдрпоу 31599557) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період: грудень 2019 року – квітень 2020 року в сумі 107 601 (ста семи тисяч шістсот однієї) гривні 58 копійок без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 квітня 2020 року по 19 лютого 2021 року в сумі 80 000 (вісімдесяти тисяч) гривень з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, на відшкодування сплаченого судового збору 459 (чотириста п`ятдесят дев`ять) гривень 45 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот восьми) гривень.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині присудження виплати заробітної плати за квітень 2020 року в сумі 61 341 (шістдесяти однієї тисячі трьохсот сорока однієї) гривень 56 копійок без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цпк України.
Згідно п.3 Розділу хіі «Прикінцеві положення» цпк України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid 19)» № 731 іх від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid 19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.



Суддя г.в. [Н.]






























Добавить комментарий ↓

Хотите получать в Telegram уведомления о комментариях к этому посту? Перейдите по ссылке и нажмите "Старт"

Хотите получать комментарии к отзыву на email?

Проголосуйте за отзыв:
ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА"
Родинское | 21.01.2022

Производство № 2/235/408/22 Дело №235/8956/21 Р И Ш Е Н Н Я И М Е Н Е М У К Р А И Н И 21 января 2022 г. Покровск Красноармейский горрайонный суд Донецкой области в составе председательствующего судьи [Х.] с.м. с участием секретаря судебного заседания [Л.] в.в. рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску особа_1 кмства «Уго...

ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА"
Родинское | 19.01.2022

19.01.22 Производство 2/235/383/22 Дело 235/8888/21 Р И Ш Е Н Н Я И М Е Н Е М У К Р А И Н И 19 января 2022 г. Покровск Красноармейский горрайонный суд Донецкой области в составе: председательствующего судьи [Ф.] о.е. с участием секретаря судебного заседания [П.] в.в. рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г. Покровске гражданское дело по иску особа_1 к Государственно...

ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА"
Родинское | 19.01.2022

Производство № 2/235/409/22 Дело №235/8958/21 решение именем украины 19 января 2022 года Красноармейский горрайонный суд Донецкой области в составе: председательствующего – судьи [Н.] г.в. с участием секретаря Осудебного заседания [О.] в.в., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в порядке упрощенного искового производства с вызовом сторон гражданское дело по иску особа_1...

ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА"
Родинское | 17.01.2022

Производство № 2/235/379/22 Дело №235/8883/21 решение именем украины 17 января 2022 года Красноармейский горрайонный суд Донецкой области в составе: председательствующего – судьи [Н.] г.в. с участием секретаря Осудебного заседания [О.] в.в., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в порядке упрощенного искового производства с вызовом сторон гражданское дело по иску особа_1...

ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА"
Родинское | 13.01.2022

Производство №2/235/246/22 Дело №235/8272/21 Р И Ш Е Н Н Я именем украины 13 января 2022 года Красноармейский горрайонный суд Донецкой области в составе председательствующей – судьи [В.] о.в., при секретаре [Г.] ю.в. рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г. Покровске гражданское дело по иску особа_1 к Государственному предприятию «Угольная компания «Краснолиманская» о вз...

ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА"
Родинское | 12.01.2022

Единственный уникальный номер дела 235/8425/21 Номер производства 2/235/281/22 решение именем украины 12 января 2022 года Красноармейский горрайонный суд Донецкой области в составе: председательствующего судьи [К.] а.с., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в порядке упрощенного производства гражданское дело по исковому заявлению особа_1 к Государственному предприятию «Уго...

Добавить комментарий

Укажите имя. Для создания постоянного аккаунта используйте регистрацию или войдите на сайт, если у вас есть аккаунт.

CAPTCHA
Этот вопрос задается для того, чтобы выяснить, являетесь ли Вы человеком или представляете из себя автоматическую спам-рассылку.