ДП "ЦСЕНСМ": невыплата зарплаты

справа № 388/1074/20
провадження № 2/388/574/2020

рішення
іменем україни
30.11.2020м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді [К.] о.а.,
секретар судового засідання Кіцану г.я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом особа_1 до державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу», третя особа, що не заявляє самостійних вимог Кіровоградська філія державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу», про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,
за участю:
представника позивача адвоката Чепули і.в.,

встановив:

позивач особа_1 звернулась до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача дп «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кіровоградська філія дп «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу», про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, в якому (позові) просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 341865, 99 грн. та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що з 01.03.1979 вона працювала в Долинській державній сортодослідній станції та 01.10.2012 її звільнили з роботи з посади обліковця тракторно польової бригади за скороченням штатів по п. 1 ст. 40 КЗпП України, наказ № 78 К від 01.10.2012. Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2012 по цивільній справі № 1106/3865/2012 її було поновлено на посаді тракторно польове бригади Долинської державної сортодослідної станції Кіровоградської області, наказ № 78 К від 01.10.2012 визнано незаконним та скасовано. Рішення в частинні поновлення її на роботі допущено до негайного виконання. Відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства Україна від 30.12.2011 Долинську державну сортодослідну станцію реорганізовано в Державне підприємство «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу». Згідно з п. 2.1 Положення про Кіровоградську філію державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», філія є відокремленим структурним підрозділом Підприємства без права юридичної особи і діє від імені Підприємства в межах визначених цим Положенням. Відповідальність за діяльність філії несе Підприємство. Рішення суду про поновлення її на роботі було виконано лише 10.07.2020, а саме був виданий наказ № 23 к про поновлення її на посаді обліковця тпб (тракторно польової бригади) Кіровоградської філії дп «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу». Позивач зазначила, що за період з 19.12.2012 по 09.07.2020 відповідач зобов`язаний сплатити їй середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 341865.99 грн. виходячи з розміру її середньоденного заробітку в сумі 120, 77 грн.
Крім того, позивачем, як у позові, так і у окремому документі було наведено розрахунок витрат на правничу допомогу, які складаються з 34000 грн. а саме: підготовка до розгляду справи в суді консультації 2000 грн., складання позову 2000 грн., гонорар адвоката за представництво в суді (участь адвоката у підготовчому судовому засіданні та у судових засіданнях при розгляді справи по суті) 30000 грн.
Ухвалою від 11.09.2020 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Зазначена ухвала отримана позивачем 17.09.2020, відповідачем 18.09.2020 та третьою особою 18.09.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових відправлень, списком поштових відправлень та роздруківкою із сайту ат «Укрпошта» щодо отримання поштового відправлення відповідно.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Від відповідача за підписом виконуючого обов`язки генерального директора [С.] в.о. до суду надійшла «Правова позиція Відповідача (Пояснення)», зареєстрована в суді 26.10.2020 за вх. № 4775/20, в якій відповідач просив у задоволенні позову особа_1 до дп «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі відмовити у повному обсязі.
Свою позицію відповідач обґрунтовував тим, що позивача було звільнено з посади обліковця тракторно польової бригади на підставі наказу № 78 к від 01.10.2012 за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штатів. Рішенням суду від 18.12.2012 особа_1 , крім іншого, поновлено на роботі, наказ №78 К від 01.10.2012 визнано незаконним та скасовано, рішення в частині, зокрема, поновлення на посаді допущено до негайного виконання. Відповідач не погоджується з пред`явленим позовом, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню посилаючись на таке: закінчення процесуальних строків звернення до суду із заявою про вирішення Трудового спору, оскільки виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є різновидом оплати праці та елементом структури заробітної плати та позивач не ініціювала процес поновлення на посаді, тому, 26.03.2013 був останній день для подання позову про оплату середнього заробітку за час затримки; позивач не сплатив судовий збір; дп «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» не є належним відповідачем, оскільки виконувати рішення щодо поновлення має саме Долинська державна сортодослідна станція, та відповідальним за поновлення позивача на посаді є Міністерство аграрної політики та продовольства України, а не дп «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу».
Судом відзначається що у наведеному документі відповідачем зазначено, що ці міркування не є заявою по суті в розумінні ст. 174 цпк України, у зв`язку з чим, не надається іншим учасникам справи.
Поряд з цим, представник позивача ознайомився 02.11.2020 з матеріалами даної цивільної справи, зокрема, й вищевказаною письмовою позицією відповідача.
Відповідь на відзив («Правова позиція Відповідача (Пояснення)») від позивача до суду не надходила.
Письмові пояснення від третьої особи до суду не надходили.
У судовому засіданні представник позивача, який діє на підставі ордеру серії кр № 61812 від 08.09.2020, який не заперечував проти заочного розгляду справи у судовому засіданні за відсутності позивача, відповідача та третьої особи, підтримав позицію позивача, інтереси якої він представляє, викладену у позовній заяві, з обґрунтуванням, аналогічним викладеному в позові, який просив задовольнити в повному обсязі. Додатково уточнив, що сума, зазначена в позові, яку позивач просить стягнути з відповідача, в розмірі 341865, 99 грн. слід вірно вважати сумою у розмірі 228255, 30 грн., як про це правильно зазначено у розрахунку середнього заробітку, долученому до позовної заяви.
Щодо неявки в судове засідання відповідача та третьої особи судом відзначається таке.
Відповідача належним чином було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, призначеного на 09.10.2020, що підтверджується підписом представника відповідача від 18.09.2020 у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Від відповідача до суду у день, на який було призначено судовий розгляд 09.10.2020 надійшло клопотання про перенесення судового засідання з посиланням на те, що на території України діють карантинні заходи та у працівника відповідача, який працює юристом виявлено захворювання на covid 19.
Ставлячись з розумінням до наведеної ситуації та враховуючи неявку в судове засідання й третьої особи судовий розгляд справи було відкладено на 02.11.2020.
Відповідача належним чином було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, призначеного на 02.11.2020, що підтверджується підписом представника відповідача від 15.10.2020 у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Від відповідача до суду надійшло клопотання, зареєстроване в суді 28.10.2020 за вх. № еп 1871/20, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в Шостому апеляційному адміністративному суді у зв`язку з територіальною віддаленістю та відсутністю фінансової можливості прибути в судове засідання.
Ухвалою від 30.10.2020 у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено у зв`язку із зайнятістю майданчиків для проведення відеоконференцій в Шостому апеляційному адміністративному суді. Копія зазначеної ухвали була того ж дня невідкладно направлена на електронну адресу відповідача.
В судове засідання 02.11.2020 відповідач не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Судовий розгляд справи було відкладено на 30.11.2020.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, призначеного на 30.11.2020, звернувся до суду з клопотанням, зареєстрованим в суді 26.11.2020 за вх. № еп 2151/20, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в Окружного адміністративного суду міста Києва чи Господарського суду Київської області у зв`язку з територіальною віддаленістю та відсутністю фінансової можливості прибути в судове засідання.
Ухвалою від 26.11.2020 у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено у зв`язку із зайнятістю майданчиків для проведення відеоконференцій в Окружного адміністративного суду міста Києва чи Господарського суду Київської області, та зазначено про порушення вимог ч. 8 ст. 212 цпк України щодо строку подання такого клопотання. Копія зазначеної ухвали 27.11.2020 була направлена на електронну адресу відповідача.
В судове засідання 30.11.2020 відповідач не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Третя особа, також будучи належним чином повідомленою про дати, час і місце розгляду справи, який призначався на 09.10.2020, 02.11.2020 та 30.11.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових відправлень, списком поштових відправлень та роздруківкою із сайту ат «Укрпошта» щодо отримання поштового відправлення, в судове засідання не з`явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотання від третьої особи про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 цпк України неявка у судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 223 цпк України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності відповідача та третьої особи на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі в їх [censored] з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 цпк України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Так, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено наступне.
Наказом № 78 К від 01.10.2012 позивача було звільнено з 01.10.2012 з посади обліковця тракторно польової бригади Долинської державної сортодослідної станції Кіровоградської області за скороченням штатів п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2012, ухваленим за результатами розгляду цивільної справи № 1106/3865/2012 за позовом особа_1 до Долинської державної сортодослідної станції про поновлення на роботі, визнання наказу незаконним, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, зазначений позов задоволено частково. особа_1 поновлено на посаді обліковця тракторно польової бригади Долинської державної сортодослідної станції Кіровоградської області, скасовано наказ Долинської державної сортодосліжної станції Кіровоградської області від 01.10.2012 за № 78 К про звільнення особа_1 , який визнано незаконним. Стягнуто з Долинської державної сортодослідної станції Кіровоградської області на користь особа_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 6883 грн. 89 коп. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн., а всього на загальну суму 16883 грн. 88 коп. В решті позову відмовлено. Рішення в частині поновлення особа_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць ухвалено допустити до негайного виконання. Стягнено судові витрати.
Розгляд справи, за наслідком якого було ухвалено вищевказане рішення суду проводився за участі представника відповідача.
Відповідно до змісту вказаного рішення суду середньоденна заробітна плата особа_1 становила 120, 77 грн.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 06.03.2013.
Відповідно до даних, що містяться у Інформації про виконавче провадження від 16.02.2020 виконавче провадження № 35760903 було відкрито на підставі виконавчого листа № 2 665/1106/3865/2012, виданого 20.12.2012 на підставі рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2012, який (виконавчий документ) було пред`явлено до виконання 20.12.2012.
Згодом, ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 21.01.2013 за заявою державного виконавця вдвс Долинського рую було роз`яснено резолютивну частину виконавчого листа № 2 665/1106/3865/12, а саме, те, що виконання вказаного рішення суду в частині поновлення особа_1 на посаді обліковця тракторно польової бригади Долинської державної сортодослідницької станції Кіровоградської області слід покласти на відповідний орган, яким здійснено ліквідацію Долинської державної сортодослідної станції.
Відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства Україна від 30.12.2011 № 807, зокрема, Долинську державну сортодослідну станцію реорганізовано шляхом приєднання до державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», яке визначено правонаступником майнових прав та обов`язків реорганізованих державних сортодослідних станцій, зокрема, Долинської державної сортодослідної станції.
Згідно з п. 2.1 Положення про Кіровоградську філію дп «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», затвердженого наказом дп «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» від 03.01.2012 № 19 філія є відокремленим структурним підрозділом Підприємства без права юридичної особи і діє від імені Підприємства в межах визначених цим Положенням. Відповідальність за діяльність філії несе Підприємство.
Наказом Кіровоградської філії дп «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» від 10.07.2020 № 23 к «Про поновлення особа_1 » особа_1 поновлено на посаді обліковця тпб (тракторно полової бригади) Кіровоградської філії дп «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу».
Вищевказані, встановленні судом обставини справи сторони не заперечували.
На підставі наведеного суд констатує, що між сторонами виник спір з трудових правовідносин з приводу виконання рішення суду про поновлення на роботі, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цпк України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 цпк України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 цпк України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Конституція України, трудове та цивільне законодавство закріплює обов`язок кожного неухильно додержуватися положень Конституції України та законів України, добросовісно здійснювати свої права та обов`язки і встановлює юридичну відповідальність за їх невиконання та передбачає, заходи примусового виконання цивільних обов`язків, які виникають, зокрема, безпосередньо з актів законодавства, рішення суду або договору, у разі їх невиконання боржником добровільно (ст. 68 Конституції України, ст. 11, ст. 14 цк України, ст. 14, ст. 367 цпк України, Закон України «Про виконавче провадження», в редакції на момент ухвалення рішення про поновлення на роботі).
Поряд з цим, ч. 1 ст. 235 КЗпП України передбачає, що в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (ч. 7 ст. 235 КЗпП України).
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості, і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні.
Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства (ч. 5 ст. 124 Конституції України).
Отже, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень за змістом ст. 18, ст. 430 цпк України, які кореспондуються з положеннями ст. 14, ст. 367 цпк України (в редакції на момент ухвалення рішення про поновлення на роботі) судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.
У п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, у постанові від 27.06.2019 у справі № 821/1678/16, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Таким чином, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі, і цей обов`язок полягає в тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч. 2 ст. 18 цпк України).
Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.
Обов`язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі настає тільки тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу. Якщо ж це сталося не з вини власника або уповноваженого ним органу, а з вини самого працівника, середній заробіток за час затримки поновлення на роботі не повинен йому виплачуватися.
У відповідності до вимог ст. 12, 81 цпк України відповідачем не надано суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів того, що ним видано наказ про поновлення на роботі позивача особа_1 на посаді обліковця тракторно польової бригади Долинської державної сортодослідної станції Кіровоградської області (правонаступник дп «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу») з 19.12.2012 та фактично допущено до цієї роботи, або що невиконання судового рішення про поновлення на роботі сталося з вини самого працівника.
Доводи відповідача про те, що позивач для виконання рішення суду не ініціювала процес поновлення на посаді не заслуговують на увагу суду, оскільки рішення суду про поновлення на роботі в силу ст. 14, ст. 367 цпк України (в редакції на момент ухвалення рішення про поновлення на роботі) та ст. 18, ст. 430 цпк України підлягало негайному виконанню, та є обов`язковим для виконання посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.
Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що дп «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» не є належним відповідачем, оскільки виконувати рішення щодо поновлення мала Долинська державна сортодослідна станція, та відповідальним за поновлення позивача на посаді є Міністерство аграрної політики та продовольства України, а не дп «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», з огляду на те, що відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства Україна від 30.12.2011 № 807 відповідач є правонаступником реорганізованої Долинської державної сортодослідної станції.
Крім того, дп «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» відповідно до Положення про Кіровоградську філію дп «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» несе відповідальність й за діяльність утвореної філії Кіровоградської філії дп «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу».
Так, відповідно до ч. 4 ст. 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія Трудового договору працівника продовжується.
В абз. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зі змінами, роз`яснено, що у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія Трудового договору працівника продовжується. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.
Посилання відповідача на те, що ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 21.01.2013 було роз`яснено резолютивну частину виконавчого листа № 2 665/1106/3865/12, а саме, те, що виконання вищевказаного рішення суду в частині поновлення особа_1 на посаді обліковця тракторно польової бригади Долинської державної сортодослідницької станції Кіровоградської області слід покласти на відповідний орган, яким здійснено ліквідацію Долинської державної сортодослідної станції, на переконання суду також не може слугувати підставою для не виконання рішення суду про поновлення на роботі в силу ст. 36 КЗпП України.
Отже, наведені обставини та положення закону свідчать, що відповідач дп «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» є правонаступником Долинської державної сортодослідної станції Кіровоградської області та відповідає за всіма її зобов`язаннями, в тому числі щодо виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі.
Суд також не приймає до уваги доводи відповідача про закінчення процесуальних строків звернення до суду із заявою про вирішення Трудового спору, оскільки виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є різновидом оплати праці та елементом структури заробітної плати, тому минув строк для подання позову про оплату середнього заробітку за час затримки, оскільки вимога про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 2 ст. 233 КЗпП України, і така позиція суду узгоджується з висновком до якого дійшов Верховний Суд у постанові від 25.07.2018 у справі № 552/3404/17.
Щодо твердження відповідача про те, що позивачем при зверненні до суді з позовом не сплачено судовий збір, судом відзначається, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Враховуючи наведені обставини та положення закону, суд вважає, що наявність рішення суду про поновлення позивача на роботі, яке відповідачем не виконано, в силу ст. 236 КЗпП України є підставою для стягнення з останнього на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі Порядок).
Відповідно до п. 5 розділу іv Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.
Згідно з даними, встановленими судом та наведеними ним у рішенні Долинського районного суду від 18.12.2012 середньоденна заробітна плата особа_1 становить 120, 77 грн.
При цьому, судом відзначається, що відповідно до ч. 4 ст. 82 цпк України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, на підставі вказаної процесуальної норми, суд констатує, що обставини, встановлені у рішенні Долинського районного суду від 18.12.2012, яке набрало законної сили, щодо середньоденної заробітної плати особа_1 , суд вважає такими, які не потребують доказування при розгляді даної справи.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, з урахуванням уточнень до позову та враховуючи данні розрахунку середнього заробітку, просив стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 19.12.2012 по 09.07.2020.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 23.08.2011 № 8515/о/14 11/13, кількість робочих днів у грудні 2012 становить 21, з цього слідує, що кількість робочих днів з 19.12.2012 становить 9.
Відповідно до листів Міністерства соціальної політики України від: 21.08.2012 № 9050/0/14 12/13, 04.09.2013 № 9884/0/14 13/13, 09.09.2014 № 10196/0/14 14/13, 20.07.2015 № 10846/0/14 15/13, 05.08.2016 № 11535/0/14 16/13 кількість робочий днів у відповідних роках становить: 2013 251, 2014 251, 2015 250, 2016 251, 2017 248.
Кількість робочих днів у 2018 році становить 250, у 2019 також 250, а за період з 01.01.2020 по 09.07.2020 129.
При цьому, слід відзначити, що позивачем у своєму розрахунку на 2015 рік нарахований 251 робочий день, що є помилкою з урахуванням нового святкового дня День захисника України, 14 жовтня, запровадженого у 2015 році, а тому кількість робочих днів у 2015 році становить саме 250.
Таким чином, кількість робочих днів за період з 19.12.2012 по 09.07.2020 становить 1889, виходячи з чого сума середнього заробітку за період затримки невиконання рішення про поновлення на роботі за вказаний період становить 228134, 53 грн. (1889 х 120, 77).
Відповідно до пункту 3 розділу ііі Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів.
Отже, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а тому суд повинен визначати зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.
Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18.07.2018 по справі №359/10023/16 ц.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в період з 19.12.2012 по 09.07.2020 тривалістю 1889 робочих днів та стягнення з відповідача на користь позивача 228134, 53 грн., у зв`язку з чим, позов в цій частині слід задовольнити, а іншу частину позовних вимог залишити без задоволення, і таке рішення в повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав та свобод фізичної особи.
Питання розподілу судових витрат в частині сплати судового збору слід вирішити відповідно до положень ст. 141 цпк України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи, що позов задоволено частково, та беручи до уваги, що позивача відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що судовий збір, який у даній справі відповідно до умов п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 2281, 35 грн. (1% від 228134, 53) слід стягнути з відповідача на користь держави.
Щодо питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом відзначається наступне.
Відповідно до умов ч. 1, ч. 2 ст. 137 цпк України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Позивачем, як у позові, так і у окремому документі було наведено попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, які складають з 34000 грн. а саме: підготовка до розгляду справи в суді консультації 2000 грн., складання позову 2000 грн., гонорар адвоката за представництво в суді (участь адвоката у підготовчому судовому засіданні та у судових засіданнях при розгляді справи по суті) 30000 грн.
У судовому засіданні на стадії закінчення з`ясування обставин справи представником позивача суду в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано:
договір про надання правової допомоги, укладений 08.09.2020 між позивачем особа_1 та його представником адвокатом Чепулою і.в. (свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю № 151 від 15.04.2005);
акт про обсяг наданої правничої допомоги від 30.11.2020, яким сторони (клієнт та адвокат) підтвердили належне надання правничої допомоги по договору про надання правничої допомоги від 29.07.2020 по цивільній справі № 388/1074/20, а саме: підготовка до розгляду справи в суді: консультації 2000 грн.; складання позовної заяви 2000 грн., та гонорар адвоката за представництво в суді (участь у судових засіданнях при розгляді справи по суті) 18000 грн.;
квитанцію серія ааи № 779207 від 27.11.2020 про сплату за послугу за надання правничої допомоги особа_1 в розмірі 22000 грн.
Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 137 цпк України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 цпк України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 цпк України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до умов ч. 6 ст. 137 цпк України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.11.2020 (справа № 638/7748/18) інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої дороги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Однак, позивачем на підтвердження виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги не надано розрахунок (детальний опис робіт (наданих послуг). Крім того, судом відзначається, що подання документів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у судовому засіданні, в якому було ухвалено дане рішення, та в якому відповідач не був присутній, а вказані документи йому не направлялись, позбавило останнього можливості заявити клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (представника позивача).
Окрім того, слід відзначити, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, на підставі чого суд дійшов висновку про доцільність самостійно визначити їх розмір, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію їх розумної необхідності, і такий висновок суду цілком відповідає висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеному у постанові від 28.05.2020 у справі № 201/14495/16 ц.
Таким чином, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності підготовки позову та участі у судових засіданнях та значимості таких дій у справі, суд, беручи до уваги складність справи, яка в силу п. 1 ч. 6 ст. 19 цпк України віднесена до категорії малозначних, характер виконаної адвокатом роботи її обсяг та витрачений ним час (надання консультації з приводу такої справи, складання позовної заяви, участь у трьох судових засіданнях, з яких у двох розгляд справи було відкладено у зв`язку із неявкою іншої сторони відповідача, а одне проведене по суті справи), пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру, заявлених позивачем витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, до 9000, 00 грн.
Питання розподілу судових витрат в частині витрати на професійну правничу допомогу слід вирішити відповідно до положень ст. 141 цпк України, якими, крім іншого, передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути частину понесених ним витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 8995, 24 грн. (9000*228134, 53/228255, 30).
Керуючись статтями 137, 141, 258, 259, 263 265, 268, 273, 281 284, 354 цпк України,

ухвалив:

позов особа_1 до державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу», третя особа, що не заявляє самостійних вимог Кіровоградська філія державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу», про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення за період з 19.12.2012 по 09.07.2020 у розмірі 228134 (двісті двадцять вісім тисяч сто тридцять чотири) грн. 53 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» на користь особа_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8995 (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 24 коп.
Стягнути з державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» в дохід держави судовий збір у розмірі 2281 (дві тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 35 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до статті 289 цпк України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач особа_1 , інформація_1 , місце проживання (перебування): адреса_1 , рнокпп номер_1 ;
відповідач державне підприємство «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу», місцезнаходження: вул. Ямська, буд. 32, м. Київ, єдрпоу 37884028;
третя особа Кіровоградська філія державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу», місцезнаходження: вул. о. Кошевого, буд. 1 а, с. Червоне Озеро, Долинський район, Кіровоградська обл., єдрпоу 38151142.


Суддя о.а. [К.]

Добавить комментарий ↓

Хотите получать в Telegram уведомления о комментариях к этому посту? Перейдите по ссылке и нажмите "Старт"

Хотите получать комментарии к отзыву на email?

Проголосуйте за отзыв:
ДП "ЦСЕНСМ"
Киев | 21.12.2021

Дело №587/1629/21 решение именем украины вводная и резолютивная часть 21 декабря 2021 года Сумской районный суд Сумской области под председательством судьи [С.] о.а., с участием секретаря судебного заседания [Д.] н.и., рассмотрев в открытом судебном заседании г. Сумы дело по иску особа_1 к гп «Центр сертификации и экспертизы семян» и садоводческого материала» о взыскании среднего заработка...

ДП "ЦСЕНСМ"
Киев | 16.12.2021

дело №388/1543/21 производство № 2/388/569/2021 решение именем украины 16.12.2021м. [Д.] Долинский районный суд Кировоградской области в составе: председательствующего – судьи [К.] о.а., секретарь судебного заседания [П.] о.в., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда гражданское дело по иску лицо_1 к государственном предприятию «центр сертификации И экспертизы семена И сади...

ДП "ЦСЕНСМ"
Киев | 16.12.2021

дело №388/1544/21 производство № 2/388/570/2021 решение именем украины 16.12.2021м. [Д.] Долинский районный суд Кировоградской области в составе: председательствующего – судьи [К.] о.а., секретарь судебного заседания [П.] о.в., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда гражданское дело по иску лицо_1 к государственном предприятию «центр сертификации И экспертизы семена И сади...

ДП "ЦСЕНСМ"
Киев | 16.12.2021

дело №388/1569/21 производство № 2/388/573/2021 решение именем украины 16.12.2021м. [Д.] Долинский районный суд Кировоградской области в составе: председательствующего – судьи [К.] о.а., секретарь судебного заседания [П.] о.в., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда гражданское дело по иску лицо_1 к государственном предприятию «центр сертификации И экспертизы семена И сади...

ДП "ЦСЕНСМ"
Киев | 31.08.2020

Номер производства 2/754/4636/20 Дело №754 / 3837/20 текст решения именем украины 31 августа 2020 Деснянский районный суд. В составе: председательствующего судьи [Л.] а.в. с участием секретаря Грей а.п. рассмотрев в открытом судебном заседании в упрощенном исковом производстве гражданское дело по иску лицо_1 к гп «Центр сертификации и экспертизы семян и посадочного материала» о взыскании ...

Работа в Киеве (5548 отзывов) →

Добавить комментарий

Укажите имя. Для создания постоянного аккаунта используйте регистрацию или войдите на сайт, если у вас есть аккаунт.

CAPTCHA
Этот вопрос задается для того, чтобы выяснить, являетесь ли Вы человеком или представляете из себя автоматическую спам-рассылку.