КП"ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ": невыплата зарплаты

Недостатки: 

Дело № 175/1340/21 Производство № 2/175/432/21 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 26 августа 2021 Днепропетровский районный суд Днепропетровской области в составе: председательствующей судьи [О.] Ж.М. при секретаре [С.] А.А. рассмотрев в открытом судебном заседании в с. Слобожанское гражданское дело по исковому заявлению ОСОБА_1 в Государственный коммерческого предприятия «« Южукргеология »о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, среднего заработка завсе время задержки расчета и морального вреда, - В С Т А Н О В И Л: В апреле 2021 ОСОБА_1 обратилась в суд с иском о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, среднего заработка за все время задержки расчета и морального вреда, в котором просила суд вынести решение, которым взыскать с КП «Южукргеология» в пользу задолженность по заработной плате в размере 27 544 грн. 58 коп., Задолженность за предоставленные услуги по гражданско-правовому договору в размере 1972 грн. 38 коп., Средний заработок за все время задержки расчета в размере 22524 грн. 80 коп., Моральный вред в размере 5000 грн. и расходы по уплате судебного сбора. Истица ОСОБА_1 предоставила заявление о рассмотрении дела в ее отсутствие, исковые требования поддержала в полном объеме (а.с.78). Ответчик Государственное комерцийноге предприятие «« Южукргеология »о дате, времени и месте слушания дела сообщении должным образом, что подтверждается распиской на судебной повестке (а.с.41, 68), трекингомпочтового отправления с официального сайта «Укрпочта» (а.с.77), но в судебное заседание не явился, предоставлены суду отзыв на иск (а.с.55-58). Полно и всесторонне изучив материалы дела, исследовав предоставленные сторонами доказательства, суд считает, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям. Статья 2 ГПК Украины предусматривает, что задачами гражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное рассмотрение и разрешение гражданских дел в целях эффективной защиты нарушенных, не визнаних или оспариваемых прав, свобод или интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц, интересов государства. Согласно ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Гражданам гарантируется защита от незаконного увольнения. Статья 6 Европейской конвенции о защите прав человека гарантирует право на справедливое судебное разбирательство. Судом установлено, что ОСОБА_1 с 3 февраля 2003 року была принята на должность начальника Пидгородненськои жилищно-эксплуатационного участка КП «Южукргеология» и в дальнейшем была переведена на должность очередного хозяйственно-эксплуатационного участка, вместе с основным местом работы также работала по совместительству уборщицей. 31 декабря 2020 ОСОБА_1 была освобождена по соглашению сторон, что подтверждается трудовой книжкой последней серии НОМЕР_1 (а.с.24-25). 5 ноября 2020 между ОСОБА_1 и казенного предприятия "Южукргеология» былозаключен договор №32 о предоставлении услуг дежурство со сроком действия Договора по 5 ноября 2020 по 30 ноября 2020 (а.с.21). Согласно предоставленным актом оказанных услуг по договору №32 от 5 ноября 2020 ОСОБА_1 предоставила, а КП «« Южукргеология »приняло предоставленные услуги по дежурство на общую сумму 2450 грн. 16 коп. (А.с.22). 29 декабря 2020 ОСОБА_1 обратилась к КП «Южукргеология» по заявлению на получение справки о задолженности по начисленной, но не выплаченной заработнойй платы. Согласно справок №01 / 12-222 и 01 / 12-221 от 29 марта 2021 задолженность КП «Южукргеология» перед ОСОБА_1 по выплате заработной платы составляет 27 544 грн. 58 коп., И 1972 грн. 38 коп. задолженность по договорам гражданско-правового характера (а.с.14-15), указанное подтверждается расчетными листами (а.с.16-19). Согласно выписки из Единого государственного реестра юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований Казенное предприятие «Южукргеология»от 14 мая 2021 преобразовано в Государственное коммерческое предприятие «« Южукргеология »(а.с.64). В отзыве на исковое заявление ответчик частично признал исковые требования о взыскании задолженности по заработной плате и задолженности за предоставленные услуги по гражданско-правовому договору, ссылаясь на то, что в Соборном Отделе государственной исполнительной службы находится заявление ОСОБА_1 о взыскании задолженности по заработной плате за октябрь 2020 года в размере 1718 грн. 55 коп. Согласно статье 116 КЗоТ Укны при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. При невыполнении - выплата среднего заработка за все время задержки. Согласно ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер видшкодувания за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора. В пункте 6 Постановления О практике применения судами законодательства об оплате труда от 24.12.1999 года № 13 Пленума Верховного суда Украины отметил, что удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он выходил при определении сумм, подлежащих взысканию . Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет Отметимна сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения. Предписаниями ч. 1 ст. 27 Закона Украины Об оплате труда установлено, что Порядок исчисления средней заработной платы работника в случаях, предусмотренных законодательством, устанавливается КМУ, чем отсылают к Положениям Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ от 08.02.1995 года № 100. В соответствии с пп. п.1. Постановления Кабинета Министров Украины от08.02.1995 года № 100 Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы, этот Порядок применяется в случаях вынужденного прогула работника. По абзацем 3 п. 2 Порядка исчисления средней заработной платы № 100 от 08.02.1995 года, среднемесячная заработная плата за время вынужденного прогула работника исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана выплата, то есть те, предшествующих дню увольнения работника с работы. Ответадной п. 5 Раздел IV Порядка исчисления средней заработной платы № 100, основой для определения общей суммы заработка, подлежащего выплате за время вынужденного прогула, является среднедневная (сереньогодинна) заработная плата работника, согласно п. 8 этого порядка определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на количество отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством - календарных дней за этои период. После определения среднедневной заработной платы расчетной величины для начисления выплат работнику осуществляется начисление общей суммы среднего заработка за время вынужденного прогула, которая исчисляется путем умножения средней заработной платы на среднемесячное количество рабочих дней в расчетном периоде, в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ от 08.02.1995 года № 100. Согласно статье 1 Конвенции Международной порталаанизации труда О защите заработной платы № 95, ратифицированной Украиной 30 июня 1961, срок заработная плата означает, независимо от названия и метода исчисления, любое вознаграждение или заработок, которые могут быть вычислены в деньгах, и установленные соглашением или национальным законодательством, их работодатель должен заплатить работнику за труд, который выполнен или должно быть выполнено, или за услуги, которые предоставлены или должно быть предоставлено. Этому определению соответствует понятие заработной платы, предусмотренноев части первой статьи 94 Кодекса и части первой статьи 1 Закона Украины Об оплате труда, в качестве вознаграждения, исчисленной, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган (работодатель) выплачивает работнику за выполненную им работу. Приведенный содержание понятия заработной платы согласуется с одним из принципов осуществления трудовых правоотношений - возмездность труда, который получил отражение в пункте 4 части I Европейской социальной хартии (пересмотренной) от 3 мая 1996 року, ратифицированной Законом Украины от 14 сентября 2006 О ратификации Европейской социальной хартии (пересмотренной), по которому все работники имеют право на справедливое вознаграждение, обеспечит достаточный жизненный уровень. Кроме обязанности оплатить результаты труда рабочего, существуют и другие обязательства работодателя материального содержания. Эти обязательства касаются тех расходов, которые в основном направлены на охрану труда или здоровья работника (служащего) или на обеспечение минимально належногв уровня его жизни. Кроме того, ст. 237-1 КЗоТ Украины предусмотрено, что возмещение собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни. Указанная норма закона содержит перечень юридических фактов, составляющих основание возникновения правоотношений по возмещению собственником или уполномоченным им оргАном причиненного работнику морального вреда. В соответствии с требованиями ст. 23 Гражданского кодекса Украины, лицо имеет право на возмещение морального вреда, причиненного вследствие нарушения его прав. Моральный вред заключается: в физической боли и страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с увечьем или иным повреждением здоровья; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с противоправным поведением относительно него самого, членов его семьи или близких родственников; в душевных страданиях, которые физическоелицом в связи с уничтожением или повреждением его имущества; в унижении чести и достоинства физического лица, а также деловой репутации физического или юридического лица. Моральный вред возмещается деньгами, другим имуществом или другим способом. Размер денежного возмещения морального вреда определяется судом в зависимости от характера правонарушения, глубины физических и душевных страданий, ухудшения способностей пострадавшего или лишения его возможности их реализации, степени вины лица, причинившего моральнои ущерб, если вина является основанием для возмещения, а также с учетом других обстоятельств, имеющих существенное значение. При определении размера возмещения учитываются требования разумности и справедливости. Моральный вред возмещается независимо от имущественного вреда, подлежащего возмещению, и не связана с размером этого возмещения. Моральный вред возмещается единовременно, если иное не установлено договором или законом. Частью первой статьи 1167 Гражданского кодекса Украины определено, чв моральный вред, причиненный физическому или юридическому лицу неправомерными решениями, действиями или бездействием, возмещается лицом, которое его нанесло, при наличии его вины. Как разъяснено в п. 4 Постановления Пленума Верховного суда Украины № 4 от 31 марта 1995 О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда в соответствии со ст. 137 ГПК в исковом заявлении о возмещении морального (неимущественного) вреда должно быть указано, в чем заключается этот вред, которыми неправомерными действиямиили бездействием ее нанесен истцу, из каких соображений он исходил, определяя размер ущерба, и какими доказательствами это подтверждается. Возмещение морального (неимущественного) вреда служит исключительно цели защиты личных неимущественных прав, которые являются абсолютными, право человека на возмещение морального вреда возникает в условиях нарушения права этого лица, наличии такого вреда и причинной связи между нарушением и моральным вредом. Следовательно, компенсация причиненного морального вреда не поглощается самим фактом видновлення положения, существовавшего до нарушения трудовых правоотношений, а имеет самостоятельное юридическое значение, то есть при наличии нарушения прав работника в сфере трудовых отношений (незаконного увольнения или перевода, невыплаты причитающихся ему денежных сумм и т.п.) возмещение морального вреда на основании ст. 237-1 КЗоТ Украины осуществляется в выбранный работником способом, в частности, в виде единовременной денежной выплаты. Такой вывод соответствует и практике Европейского суда по правам человека по делам Томапротив Люксембурга (2001 год), приобрело против Польши (2000 год), согласно которым при признании увольнения незаконным, суд считает доказанным, что нарушения законных прав истца привели к моральным страданиям, требовали от него дополнительных усилий для организации своей жизни. Суд не принимает во внимание приведенные в отзыве возражения относительно нахождения в Соборном Отделе государственной исполнительной службы заявления ОСОБА_1 о взыскании задолженности по заработной плате за октябрь 2020 в размере 1718 грн. 55 коп., Всколько доказательств открытии исполнительного производства суд не предоставлено. Согласно справке от 18 августа 2021 (а.с.76) задолженность по заработной плате перед истицей составляет 27 544 грн. 58 коп. Ответчиком начислено ОСОБА_1 по октябрь 2020 заработную плату в размере 7376 грн. 40 коп., Которая состоит из 4876 грн. 40 коп. - заработная плата по основному месту работы и 2500 грн. заработная плата по совместительству. По ноября 2020 истице начисленную заработную плату в размере 7405грн. 60 коп., Которая состоит из 4905 грн. 60 коп. - заработная плата по основному месту работы и 2500 грн. заработная плата по совместительству. Указанная заработная плата была рассчитана за 42 рабочих дня (21 рабочий день в октябре и 21 рабочий день в ноябре). Исходя из расчета 14 782 грн. / 42 рабочие дни размер средней заработной платы за 1 рабочий день составляет 351 грн. 95 коп. Время задержки невыплаченной, но начисленной заработной платы с 2 января 2021 по 5 апреля 2021 (установленная позивачем дата подачи искового заявления) составляет - 64 рабочих дня, то есть сумма среднего заработка за все время задержки расчета составляет 351 грн. 95 коп. Х 64 рабочих дня = 22524 грн. 80 коп. Учитывая изложенное, нарушенное право истца подлежит защиты, суд считает необходимым исковые требования истицы удовлетворить частично, и взыскать с Государственного коммерческого предприятия «« Южукргеология »пользу ОСОБА_1 задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной платы в размере 27544 грн. 58 коп., Задолженность за предоставленные услуги по гражданско-правовому договору в размере 1972 грн. 38 коп., Средний заработок за все время задержки расчета исходя из расчета 64 рабочих дня Х 351 грн. 95 коп. (Средняя заработная плата за 1 рабочий день) = 22524 грн. 80 коп. и учитывая, что на сегодняшний день не выплачено всех сумм, причитающихся ОСОБА_1 от предприятия в день увольнения, ответчик поставил истца в тяжелое материальное положение и заставил прилагать усилия дляорганизации своей жизни, суд пришел к выводу о том, что 1000 грн. является достаточным и справедливой компенсацией причиненного истцу морального вреда. Поскольку истицей был уплачен судебный сбор за требования о взыскании среднего заработка за все время задержки расчета в размере 908 грн., То указанная сумма подлежит возмещению за счет ответчика. В соответствии со ст. 141 ГПК Украины судебный сбор других исковые требования подлежит взысканию с ответчика в пользу государства. На основании выше викладеного, руководствуясь ст. 43 Конституции Украины, ст. 115, 116, 117, КЗоТ Украины, ст 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 352 ГПК Украины, суд - Р Е Ш И Л: Исковые требования ОСОБА_1 в Государственный коммерческого предприятия «« Южукргеология »о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, среднего заработка за все время задержки расчета и морального вреда - удовлетворить частично. Взыскать с Государственного коммерческого предприятия «« Южукргеология », код ЕГРПОУ: 01432150 в пользу ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной платы в размере 27 544 грн. 58 коп., Задолженность за предоставленные услуги по гражданско-правовому договору в размере 1972 грн. 38 коп., Средний заработок за все время задержки расчета в размере 22524 грн. 80 коп., Моральный вред в размере 1000 грн., И оплаченный судебный сбор за подачу искового заявления в размере 908 грн., А всего взыскать 53 041 грн. 76 коп. В удовлетворении остальных искним требований о взыскании морального вреда - отказать. Взыскать с Государственного коммерческого предприятия «« Южукргеология », код ЕГРПОУ: 01432150 в пользу государства судебный сбор в размере 1816 грн. Решение суда может быть обжаловано непосредственно в Днепровский апелляционного суда путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Судья [О.] Ж.М. ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ : Справа № 175/1340/21 Провадження № 2/175/432/21 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 серпня 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Озерянської Ж.М. з участю секретаря [С] А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного комерційного підприємства ««Південукргеологія» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В: В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди, в якому просила суд постановити рішення яким стягнути з КП «Південукргеологія» на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 27 544 грн. 58 коп., заборгованість за надані послуги по цивільно-правовому договору у розмірі 1 972 грн. 38 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 22 524 грн. 80 коп., моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та витрати по сплаті судового збору. Позивачка ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі(а.с.78). Відповідач Державне комерційноге підприємство ««Південукргеологія» про дату, час і місце слухання справи повідомленні належним чином, що підтверджується розпискою на судовій повістці(а.с.41, 68), трекінгом поштового відправлення з офіційного сайту «Укрпошта»(а.с.77), але в судове засідання не з`явився, надано суду відзив на позов (а.с.55-58). Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Стаття 2 ЦПК України передбачає, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини гарантує право на справедливий судовий розгляд. Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03 лютого 2003 року була прийнята на посаду начальника Підгородненської житлово-експлуатаційної ділянки КП «Південукргеології» та в подальшому була переведена на посаду чергового господарсько-експлуатаційної дільниці, разом з основним місцем роботи також працювала за сумісництвом прибиральницею. 31 грудня 2020 року ОСОБА_1 була звільнена за угодою сторін, що підтверджується трудовою книжкою останньої серії НОМЕР_1 (а.с.24-25). 05 листопада 2020 року між ОСОБА_1 та Казенним підприємством «Південукргеологія» було укладено Договір №32 про надання послуг чергування зі строком дії Договору з 05 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року(а.с.21). Згідно з наданим актом наданих послуг за договором №32 від 05 листопада 2020 року ОСОБА_1 надала, а КП ««Південукргеологія» прийняло надані послуги з чергування на загальну суму 2 450 грн. 16 коп.(а.с.22). 29 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до КП «Південукргеологія» за заявою щодо отримання довідки про заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Відповідно до довідок №01/12-222 та 01/12-221 від 29 березня 2021 року заборгованість КП «Південукргеологія» перед ОСОБА_1 із виплати заробітної плати складає 27 544 грн. 58 коп., та 1972 грн. 38 коп. заборгованість за договорами цивільно-правового характеру(а.с.14-15), зазначене підтверджується розрахунковими листами(а.с.16-19). Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Казенне підприємство «Південукргеологія» від 14 травня 2021 перетворено на Державне комерційне підприємство ««Південукргеологія»(а.с.64). У відзиві на позовну заяву відповідач частково визнав позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі та заборгованості за надані послуги по цивільно-правовому договору, посилаючись на те, що у Соборному Відділі державної виконавчої служби знаходиться заява ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі за жовтень 2020 року у розмірі 1718 грн. 55 коп. За статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. При невиконанні - виплата середнього заробітку за весь час затримки. Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. В пункті 6 Постанови Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 року № 13 Пленуму Верховного суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначені сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. Приписами ч. 1 ст. 27 Закону України Про оплату праці встановлено, що Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється КМУ, чим відсилають до Положень Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100. Відповідно до пп. з п.1. Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника. За абзацом 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати № 100 від 08.02.1995 року, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто ті, що передують дню звільнення працівника з роботи. Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати № 100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (сереньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівникові здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100. Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці Про захист заробітної плати № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону України Про оплату праці , як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу. Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) , за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень. Крім обов`язку оплатити результати праці робітника, існують також інші зобов`язання роботодавця матеріального змісту. Ці зобов`язання стосуються тих витрат, які переважно спрямовані на охорону праці чи здоров`я робітника (службовця) або на забезпечення мінімально належного рівня його життя. Крім того, ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди. Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, а має самостійне юридичне значення, тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема, у вигляді одноразової грошової виплати. Такий висновок відповідає і практиці Європейського суду з прав людини у справах Тома проти Люксембургу (2001 рік), Надбала проти Польщі (2000 рік), згідно яких при визнанні звільнення незаконним, суд вважає доведеним, що порушення законних прав позивача призвели до моральних страждань, вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд не бере до уваги наведені у відзиві заперечення щодо знаходження у Соборному Відділі державної виконавчої служби заяви ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі за жовтень 2020 року у розмірі 1718 грн. 55 коп., оскільки доказів відкриття виконавчого провадження суду не надано. Відповідно до довідки від 18 серпня 2021 року (а.с.76) заборгованість з заробітної плати перед позивачкою складає 27 544 грн. 58 коп. Відповідачем нараховано ОСОБА_1 за жовтень 2020 року заробітну плату у розмірі 7 376 грн. 40 коп., яка складається з 4876 грн. 40 коп. - заробітна плата за основним місцем роботи та 2500 грн. заробітна плата за сумісництвом. За листопад 2020 року позивачці нараховану заробітну плату у розмірі 7 405 грн. 60 коп., яка складається з 4905 грн. 60 коп. - заробітна плата за основним місцем роботи та 2500 грн. заробітна плата за сумісництвом. Вказана заробітна плата була розрахована за 42 робочі дні(21 робочий день в жовтні та 21 робочий день в листопаді). Виходячи з розрахунку 14 782 грн. / 42 робочі дні розмір середньої заробітної плати за 1 робочий день складає 351 грн. 95 коп. Час затримки невиплаченої, але нарахованої заробітної плати з 02 січня 2021 року по 05 квітня 2021 року(встановлена позивачем дата подачі позовної заяви) складає - 64 робочих дні, тобто сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку складає 351 грн. 95 коп. Х 64 робочі дні = 22 524 грн. 80 коп. З огляду на викладене, порушене право позивачки підлягає захисту, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги позивачки задовольнити частково, та стягнути з Державного комерційного підприємства ««Південукргеологія» користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 27 544 грн. 58 коп., заборгованість за надані послуги по цивільно-правовому договору у розмірі 1 972 грн. 38 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку виходячи з розрахунку 64 робочі дні Х 351 грн. 95 коп.(середня заробітна плата за 1 робочий день) = 22 524 грн. 80 коп. та враховуючи, що станом на сьогоднішній день не виплачено всіх сум, що належать ОСОБА_1 від підприємства в день звільнення, відповідач поставив позивача в скрутне матеріальне становище та змусив докладати зусиль для організації свого життя, суд прийшов до висновку про те, що 1000 грн. є достатньою та справедливою компенсацією заподіяної позивачу моральної шкоди. Оскільки позивачкою було сплачено судовий збір за вимоги щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у розмірі 908 грн., то зазначена сума підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір за інші позовні вимоги підлягає стягненню з відповідача на користь держави. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 115, 116, 117, КЗпП України, ст.ст. 12 , 13 , 81 , 141 , 259 , 263-265 , 280-282 , 352 ЦПК України, суд, - В И Р І Ш И В: Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного комерційного підприємства ««Південукргеологія» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди - задовольнити частково . Стягнути з Державного комерційного підприємства ««Південукргеологія», код за ЄДРПОУ:01432150 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 27 544 грн. 58 коп., заборгованість за надані послуги по цивільно-правовому договору у розмірі 1 972 грн. 38 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 22 524 грн. 80 коп., моральну шкоду у розмірі 1000 грн., та сплачений судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 908 грн., а всього стягнути 53 041 грн. 76 коп. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди - відмовити. Стягнути з Державного комерційного підприємства ««Південукргеологія», код за ЄДРПОУ:01432150 на користь держави судовий збір у розмірі 1816 грн. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Суддя: Озерянська Ж.М.

Добавить комментарий ↓

Хотите получать в Telegram уведомления о комментариях к этому посту? Перейдите по ссылке и нажмите "Старт"

Хотите получать комментарии к отзыву на email?

Проголосуйте за отзыв:
КП"ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ"
Днепр | 13.05.2021

Дело № 201/2805/21 Производство № 2/201/1881/2021 решение именем украины / Вступительная и резолютивная части / 13 мая 2021 г.. Днепр Октябрьский районный суд города Днепропетровска в составе: председательствующего судьи [Д.] с.а., с секретарем судебного заседания Шумейко а.с., рассмотрев в открытом судебном заседании. Днепре в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску ли...

КП"ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ"
Днепр | 28.01.2021

Дело №478 / 1783/20 пер. №2 / 478/60/2021 Р е ш е н и е И м е н е м В к р а й н ы (Вводная и резолютивная части) 28 января 2021 Казанковский районный суд Николаевской области в составе: председательствующего судьи [С] и.п. при секретаре [П.] с.п. представителя истца лицо_2. рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении суда с. Котелка в порядке упрощенного искового производства гражданское...

КП"ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ"
Днепр | 11.01.2021

Михайловский районный суд Запорожской области Дело № 321/1501/20 Производство № 2/321/76/2021 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 11.01.2021 года Михайловский районный суд Запорожской области в составе: председательствующего судьи [М.] н., с участием секретаря Бородиной и., рассмотрев в порядке упрощенного производства цисвободную дело по иску лицо_1 к Казенного предприятия «Южукргеология» Го...

КП"ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ"
Днепр | 22.12.2020

Дело № 201/10055/20 Производство № 2/201/3462/2020 решение именем украины 22 декабря 2020 г.. Днепр Октябрьский районный суд города Днепропетровска в составе: председательствующего судьи [Д.] с.а., с секретарем судебного заседания Шумейко а.с., рассмотрев в открытом судебном заседании. Днепре в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Казенного предприятия «Южук...

КП"ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ"
Днепр | 18.12.2020

Дело № 201/11119/20 Производство № 2/201/3698/2020 решение именем украины 18 декабря 2020 Октябрьский районный суд. Днепропетровска в лице председательствующего судьи [Б.] в.в., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства без уведомления (вызова) сторон (в письменном производстве) в помещении Октябрьского районного суда г.. Днепропетровск в г.. Днепре гражданское дело по иску лицо_1 к ...



Добавить комментарий

Filtered HTML

  • Адреса страниц и электронной почты автоматически преобразуются в ссылки.
  • Допустимые HTML-теги: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Строки и абзацы переносятся автоматически.

Plain text

  • HTML-теги не обрабатываются и показываются как обычный текст
  • Адреса страниц и электронной почты автоматически преобразуются в ссылки.
  • Строки и абзацы переносятся автоматически.
CAPTCHA
Этот вопрос задается для того, чтобы выяснить, являетесь ли Вы человеком или представляете из себя автоматическую спам-рассылку.